ІСТОРІЯ

У травні 1929 року уряд країни приймає рішення про будівництво в Запоріжжі великого промислового комплексу чорної і кольорової металургії. Головним стає споруда Дніпровського промислового комбінату, куди спочатку входив завод листових сталей – сучасний ПАТ «Запоріжсталь».

Будівництво «Запоріжсталі» стартує в січні 1931 року. Проект нового заводу розроблений всесоюзним інститутом «Гіпромез».

У жовтні 1932 року на проммайданчик майбутнього ПАТ «Запоріжсталь» подає електроенергію тільки що побудована ДніпроГЕС, найбільша на той момент гідроелектростанція країни.

16 листопада 1933 – день народження ПАТ «Запоріжсталь». На підприємстві задута перша домна – вона є на той час наймогутнішою в Україні, її обсяг – 960 кубометрів.

Новий завод стає найбільшим у Європі металургійним підприємством з проектною потужністю в 1,2 млн т чавуну і 1,4 млн т сталі.

У 1934 році на ПАТ «Запоріжсталь» входить в роботу ДП № 2, а в 1938 році – ДП № 3, в той час найбільша в світі, її об’єм 1300 кубометрів.

У 1935 року на ПАТ «Запоріжсталь» вступає в дію перша мартенівська піч. Слідом за нею в експлуатацію вводяться ще відразу дві мартенівських печі – також вперше у світовій металургії.

У 1937 році на підприємстві входить в експлуатацію перший вітчизняний слябінг. Він стає першим не тільки в країні, але і в Європі, і всього третім за рахунком у світі.

У 1938 році на ПАТ «Запоріжсталь» входить в роботу перший у Європі безперервний стан гарячої прокатки тонколистової сталі. За своєю потужністю та пропускною здатністюі новий цех не має аналогів у Європі.

У 1939 року входить в роботу цех холодної прокатки № 1.

До 1940 року ПАТ «Запоріжсталь» випускає 70 відсотків сталевого листа з усього, що вироблявся в той час у країні. З цього моменту сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування країни отримало тонкий листовий прокат вітчизняного виробництва.

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років перериває розвиток ПАТ «Запоріжсталь». 18 серпня 1941 року робота заводу була повністю зупинена.

У жовтні 1941 року в важких умовах фронту, що наближається, був завершений демонтаж основного устаткування ПАТ «Запоріжсталь», в глибокий тил відправлено понад 50 тис. т унікального металургійного обладнання. Пізніше воно було змонтовано на заводах в Росії. Так, на Магнітці запоріжсталівські мартеновці освоїли виплавку броньової сталі в великовантажних печах з основним склепінням.

Післявоєнне відновлення ПАТ «Запоріжсталь» стає пріоритетним завданням для країни. У червні 1947 входить до ладу відновлена ДП № 3, в червні 1948 – ДП № 4. Цей агрегат став першою в країні суцільнозварною домною. Зварювання корпусу ДП № 4 фахівці здійснили всього за 34 дні.

До грудня 1949 року ПАТ «Запоріжсталь» відновив сталеплавильне виробництво і вийшов на довоєнний рівень виробництва.

Після 1945 року економіка країни гостро потребувала листової сталі для автомобільної промисловості. Тому вся увага запоріжсталівців була звернута на відновлення прокатного виробництва. У липні 1947 року прокатав перші злитки відновлений слябінг, в серпні – безперервний стан гарячої прокатки.

У листопаді 1948 на комбінаті освоєна прокатка широкосмугового конструкційного автолиста. Він використовувався на Горьківському автомобільному заводі при виробництві першого «народного» автомобіля «Перемога».

За освоєння виробництва тонкого холоднокатаного листа, гостро необхідної для автомобіле- і сільськогосподарського машинобудування, ПАТ «Запоріжсталь» в 1947 році нагороджений орденом Леніна.

У серпні 1951 на ПАТ «Запоріжсталь» входить в експлуатацію агломераційний цех.

У грудні 1952 на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – вироблені перші плавки на кисневому дутті, їх технологія відпрацьована спільно з фахівцями Центрального НДІ чорної металургії.

У грудні 1952 на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – вироблені перші плавки на кисневому дутті, їх технологія була відпрацьована спільно з фахівцями Центрального НДІ чорної металургії.

З 1954 року ПАТ «Запоріжсталь» переходить на промислове застосування кисню в сталеварінні. Середня тривалість плавки при цьому зменшується на 2 години, а з квадратного метра поду сталеплавильники знімають на 100 т сталі більше.

У 1956 році на кіноекрани країни виходить культовий художній фільм «Весна на Зарічній вулиці», де в ролі сталевара Сашка Савченка знімається актор Микола Рибніков. Зйомки цього кінофільму проходили на ПАТ «Запоріжсталь», а вживатися в образ сталевара Рибнікову допомагав молодий запоріжсталівський сталевар Григорій Пометун. У 1953 році, коли Григорію Пометуну було 23, він уже очолював молодіжну бригаду і домігся звання «Кращий сталевар Радянського Союзу». Звання Героя Соцпраці Григорію Костянтиновичу присвоїли, коли йому було 28 років.

У 1957 році на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – виробництво гарячекатаного листа переведено на рулонний спосіб.

У 1959 році на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – освоєно виробництво холодногнутих профілів. Машинобудівні підприємства країни отримали заготовки, що не потребують додаткової обробки.

У 1960 в доменному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» освоєна виплавка феромарганцю. На його виробництво йде менше коксу та марганцевої руди, ніж на інших заводах. Запоріжсталівський феромарганець дозволив почати виробництво нових високоміцних видів сталі для перших штучних супутників Землі.

У 1962 році на ПАТ «Запоріжсталь» стає до ладу ливарний цех. На той момент – найбільший в Європі, де для виробництва виливниць використовується чавун першої плавки. Вперше у світовій практиці в новому ливарному цеху для виготовлення форм і стрижнів застосовуються практичні рідкорухові самотвердіючі суміші – ефективні для виготовлення великих форм і стрижнів.

Незабаром ліцензії на виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей у ПАТ «Запоріжсталь» набувають металургійні компанії Англії, Франції, Японії – для застосування на своїх підприємствах. Начальнику ливарного цеху Андрію Ткаченко, під керівництвом якого освоєно виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей, була присуджена Ленінська – найпрестижніша премія країни.

У квітні 1963 на ПАТ «Запоріжсталь» входить до ладу перша черга цеху холодної прокатки № 3. На стані «2800» йде прокатка великогабаритних листів з нержавіючих і складнолегірованних сталей.

У 1965 році на ПАТ «Запоріжсталь» починає працювати центральна лабораторія обчислювальної техніки. Згодом обчислювальний центр підприємства першим у вітчизняній металургії вводить в дію керуючий комплекс «листопроката», який відстежує рух металу в реальному часі.

У січні 1971 за високі виробничі показники ПАТ «Запоріжсталь» нагороджений орденом Жовтневої Революції.

У 1974 році в сталеплавильному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» введена в експлуатацію перша в Україні двованна піч ДСА-1, продуктивність якої в 2,5 рази перевищувала продуктивність звичайних печей.

У вересні 1977 року в сталеплавильному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» освоєний метод безстопорного розливання металу, завдяки застосуванню на сталерозливних ковшах найсучасніших на той момент шиберних затворів.

«Даєш сто мільйонів!» – Під таким девізом працює колектив «Запоріжсталі» в 1978 році.

3 лютого 1978 на «Запоріжсталі» була виплавлена стомільйонна тонна сталі, а 26 вересня – стомільйонна тонна чавуну з дня пуску домни № 1.

18 червня 1983 на безперервному чотирьохклітковому прокатному стані ПАТ «Запоріжсталь» була прокатана стомільйонна тонна прокату.

У 1990-ті роки – час формування національної економіки – ПАТ «Запоріжсталь» активно формує маркетингову діяльність, веде велику роботу з пошуку нових ринків збуту. До 1994 р. на ПАТ «Запоріжсталь» освоєно виробництво нових 19 видів гаряче- і холоднокатаного листа / стрічки для машинобудівної галузі України.

У період 1990-х років на ПАТ «Запоріжсталь» йдуть процеси модернізації та автоматизації транспортного господарства. У 1992 році на залізничній станції Східна вводиться в експлуатацію автоматична система вагового контролю завантаження вагонів.

У 1994 році – вперше в практиці експлуатації широкосмугових прокатних станів – на ПАТ «Запоріжсталь» впроваджена енергозберігаюча технологія прямого (транзитного) прокату слябів, без попереднього підігріву в методичних печах. При цьому на виробництві 1т продукції досягнуто зниження витрати природного газу на 75 %.

«Злиток – сляб – рулон» – вперше в Україні за такою схемою в 1997-1998 роках ПАТ «Запоріжсталь» випускає новий вид продукції для трубної промисловості країни: гарячекатані рулони масою до 16 т. До цього максимальна маса рулону не перевищувала 8 т.

У 2000 році в обтискному цеху ПАТ «Запоріжсталь» входить в дію АСУ нагріву злитків в нагрівальних колодязях – значущий енергозберігаючий захід. Витрата умовного палива при виробництві продукції знижена до 5 кг / т, також знижено угар металу – на 2 кг / т продукції.

У 2003 році на ПАТ «Запоріжсталь» вводиться в дію система управління якістю, покликана привести якість продукції у відповідність з міжнародними стандартами.

У 2008 році на ПАТ «Запоріжсталь» розроблена Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці, підтверджена сертифікатом компанії «Бюро Верітас Україна».

Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці ПАТ «Запоріжсталь» відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001 та МОП СУОП 2001.

У 2008 році в доменному цеху ПАТ «Запоріжсталь» починається будівництво установки для вдування пиловугільного палива. Установка входить в роботу в жовтні 2011 року.

Повний обсяг інвестицій у реалізацію проекту ПВП ПАТ «Запоріжсталь» склав близько 1 млрд грн., у тому числі в будівництво базисного складу вугілля – 350 млн грн.

Після введення на ПАТ «Запоріжсталь» технології вдування ПВП – з жовтня 2011 року – вдування природного газу в доменній печі повністю припинено. Істотно знижено витрату коксу при виплавці 1 т чавуну.

У 2004 році ПАТ «Запоріжсталь» вводить в дію реконструйовану ДП № 2, з установкою безшахтних апаратів з купольними пальниками. Введення її в роботу дозволило комбінату вивести з експлуатації ДП № 1, з якої починався в 1933 році МК «Запоріжсталь».

У 2009 році на заповідному острові Хортиця відкривається історико -культурний комплекс «Запорізька Січ». Генеральним спонсором будівництва є МК «Запоріжсталь», який інвестував у будівництво комплексу більше 12 млн. грн.

2012 став визначальним для подальшого інноваційного розвитку ПАТ «Запоріжсталь». На підприємство приходить новий, ефективний власник – Група Метінвест.

Генеральним директором підприємства призначено Ростислава Шурму, який має ефективний досвід роботи на металургійних підприємствах Метінвесту.

На ПАТ «Запоріжсталь» розроблена і впроваджується програма з підвищення ефективності та модернізації виробництва, поліпшення умов праці та промислової безпеки. Починаючи з серпня 2012 року, на комбінаті відзначено зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності, зниження собівартості продукції. Комбінат виходить на беззбитковий рівень виробництва.

МК «Запоріжсталь» веде активну екологічну модернізацію виробничих фондів. Підприємство послідовно реалізує всі природоохоронні заходи в рамках тристоронньої угоди між комбінатом, Запорізькою обласною радою і міністерством екології та природних ресурсів України.

Позначивши одним зі своїх ключових пріоритетів підвищення рівня промислової безпеки, ПАТ «Запоріжсталь» збільшив інвестування соціальних програм, що реалізуються на підприємстві. Починаючи з серпня 2012 року, для співробітників придбано новий спецодяг, засоби індивідуального захисту, на гарячих дільницях у цехах встановлені кондиціонери.

У жовтні 2012 року після тривалої перерви ПАТ «Запоріжсталь» відновив співпрацю з Запорізьким річковим портом з відвантаження своєї продукції.

У грудні 2012 року на ПАТ «Запоріжсталь» реалізовано великий інвестиційний проект – входить в роботу сучасний високотехнологічний базисний склад вугілля комплексу установки із вдування пиловугільного палива в доменному виробництві. Повний обсяг інвестицій у реалізацію проекту ПВП – порядку 1 млрд грн., включаючи БСУ – 350 млн грн.

Реалізація проекту ПВП дозволила ПАТ «Запоріжсталь» повністю відмовитися від використання в доменному виробництві природного газу, знизити витрату коксу.

У січні 2013 року підписано меморандум про співпрацю з Федерацією легкої атлетики України. Комбінат встановлює щомісячні іменні стипендії провідним спортсменам Запорізькій області – олімпійським чемпіонам і призерам, чемпіонам світу та Європи, серед яких Марія Ремінь, Олеся Повх, Олексій Касьянов, Олег Степко, Анна Гацько, Юрій Кушнірук, Кирило Долгов, Богдан Панченков, Аліна Скобельська, Анна Мельниченко.

У 2013 році в Запоріжжі, за підтримки ПАТ «Запоріжсталь», проходить конкурс соціальних проектів «Ми – це місто», в рамках корпоративних соціальних програм Групи Метінвест. Чотирнадцяти переможцям конкурсу комбінат виділив гранти на загальну суму 700 тис. грн. У місті успішно йде реалізація всіх соціальних проектів.

У травні 2013 року на ПАТ «Запоріжсталь» завершено масштабний екологічний проект з модернізації агломераційного виробництва. Введено в дію комплекс нового обладнання – агломашина № 1, високотехнологічна газоочистка з двома потужними електрофільтрами, ексгаустерне відділення і компресорна станція. Екологічний ефект – зниження викидів пилу і газу в атмосферу на рівні до 10 % від загальної кількості викидів комбінату. Обсяг інвестицій в проект – 240 млн. грн.

У церемонії урочистого відкриття комплексу агломашини взяли участь Президент України Віктор Янукович і власник СКМ, найбільший акціонер комбінату Рінат Ахметов.

У ході візиту на комбінат Рінат Ахметов відвідав цех холодної прокатки № 1 та будівництво нової травильної лінії ПАТ «Запоріжсталь».

У липні 2013 року, напередодні Дня металурга Указом Президента України сім працівників ПАТ «Запоріжсталь» відзначені почесними званнями та нагородами. Почесного звання «Заслужений металург України» удостоєні: заступник начальника цеху ПАТ «Запоріжсталь» Андрій Казьмін, разливщик сталі цеху ПАТ «Запоріжсталь» Олег Кучеренко та вальцовщик цеху МК «Запоріжсталь» Олександр Скляр. Нагороджені орденом «За заслуги» II ступеня вальцовщик цеху ПАТ «Запоріжсталь» Олександр Симоненко, орденами «За заслуги» III ступеня: Агломератник цеху ПАТ «Запоріжсталь» Микола Московкин, різьбяр цеху ПАТ «Запоріжсталь» Андрій Салякін, головний спеціаліст ПАТ «Запоріжсталь» Олександр Фоменко.

У 2013 році реконструйована газоочистка агломераційної машини № 1. У 2014 році модернізована доменна піч № 4, побудовані нова лінія соляно-кислотного травлення в ЦХП № 1 і нова газоочистка на агломашині № 2. На реалізацію цих проектів спрямовано понад 1 млрд. 400 млн гривень. Крім того, в програму модернізації підприємства входять реконструкція газоочисток агломашин № 3 – № 6, відновлювальні ремонти доменних печей № 3 та № 5 та будівництво нової турбоповітродувки. На ці цілі заплановано виділити близько 200 млн доларів. Також в перспективних планах підприємства перехід до конвертерного способу виплавки сталі.

В екологічну модернізацію ПАТ «Запоріжсталь» за 2013–2014 р.р. інвестовано близько 2,25 млрд гривень: в 2013 – понад 600 млн гривень, у 2014 році – понад 1 655 млн гривень.

1929 - 1940

У травні 1929 року уряд країни приймає рішення про будівництво в Запоріжжі великого промислового комплексу чорної і кольорової металургії. Головним стає споруда Дніпровського промислового комбінату, куди спочатку входив завод листових сталей – сучасний ПАТ «Запоріжсталь».

Будівництво «Запоріжсталі» стартує в січні 1931 року. Проект нового заводу розроблений всесоюзним інститутом «Гіпромез».

У жовтні 1932 року на проммайданчик майбутнього ПАТ «Запоріжсталь» подає електроенергію тільки що побудована ДніпроГЕС, найбільша на той момент гідроелектростанція країни.

16 листопада 1933 – день народження ПАТ «Запоріжсталь». На підприємстві задута перша домна – вона є на той час наймогутнішою в Україні, її обсяг – 960 кубометрів.

Новий завод стає найбільшим у Європі металургійним підприємством з проектною потужністю в 1,2 млн т чавуну і 1,4 млн т сталі.

У 1934 році на ПАТ «Запоріжсталь» входить в роботу ДП № 2, а в 1938 році – ДП № 3, в той час найбільша в світі, її об’єм 1300 кубометрів.

У 1935 року на ПАТ «Запоріжсталь» вступає в дію перша мартенівська піч. Слідом за нею в експлуатацію вводяться ще відразу дві мартенівських печі – також вперше у світовій металургії.

У 1937 році на підприємстві входить в експлуатацію перший вітчизняний слябінг. Він стає першим не тільки в країні, але і в Європі, і всього третім за рахунком у світі.

У 1938 році на ПАТ «Запоріжсталь» входить в роботу перший у Європі безперервний стан гарячої прокатки тонколистової сталі. За своєю потужністю та пропускною здатністюі новий цех не має аналогів у Європі.

У 1939 року входить в роботу цех холодної прокатки № 1.

До 1940 року ПАТ «Запоріжсталь» випускає 70 відсотків сталевого листа з усього, що вироблявся в той час у країні. З цього моменту сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування країни отримало тонкий листовий прокат вітчизняного виробництва.

1941-1952

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років перериває розвиток ПАТ «Запоріжсталь». 18 серпня 1941 року робота заводу була повністю зупинена.

У жовтні 1941 року в важких умовах фронту, що наближається, був завершений демонтаж основного устаткування ПАТ «Запоріжсталь», в глибокий тил відправлено понад 50 тис. т унікального металургійного обладнання. Пізніше воно було змонтовано на заводах в Росії. Так, на Магнітці запоріжсталівські мартеновці освоїли виплавку броньової сталі в великовантажних печах з основним склепінням.

Післявоєнне відновлення ПАТ «Запоріжсталь» стає пріоритетним завданням для країни. У червні 1947 входить до ладу відновлена ДП № 3, в червні 1948 – ДП № 4. Цей агрегат став першою в країні суцільнозварною домною. Зварювання корпусу ДП № 4 фахівці здійснили всього за 34 дні.

До грудня 1949 року ПАТ «Запоріжсталь» відновив сталеплавильне виробництво і вийшов на довоєнний рівень виробництва.

Після 1945 року економіка країни гостро потребувала листової сталі для автомобільної промисловості. Тому вся увага запоріжсталівців була звернута на відновлення прокатного виробництва. У липні 1947 року прокатав перші злитки відновлений слябінг, в серпні – безперервний стан гарячої прокатки.

У листопаді 1948 на комбінаті освоєна прокатка широкосмугового конструкційного автолиста. Він використовувався на Горьківському автомобільному заводі при виробництві першого «народного» автомобіля «Перемога».

За освоєння виробництва тонкого холоднокатаного листа, гостро необхідної для автомобіле- і сільськогосподарського машинобудування, ПАТ «Запоріжсталь» в 1947 році нагороджений орденом Леніна.

У серпні 1951 на ПАТ «Запоріжсталь» входить в експлуатацію агломераційний цех.

У грудні 1952 на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – вироблені перші плавки на кисневому дутті, їх технологія відпрацьована спільно з фахівцями Центрального НДІ чорної металургії.

1952-1990

У грудні 1952 на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – вироблені перші плавки на кисневому дутті, їх технологія була відпрацьована спільно з фахівцями Центрального НДІ чорної металургії.

З 1954 року ПАТ «Запоріжсталь» переходить на промислове застосування кисню в сталеварінні. Середня тривалість плавки при цьому зменшується на 2 години, а з квадратного метра поду сталеплавильники знімають на 100 т сталі більше.

У 1956 році на кіноекрани країни виходить культовий художній фільм «Весна на Зарічній вулиці», де в ролі сталевара Сашка Савченка знімається актор Микола Рибніков. Зйомки цього кінофільму проходили на ПАТ «Запоріжсталь», а вживатися в образ сталевара Рибнікову допомагав молодий запоріжсталівський сталевар Григорій Пометун. У 1953 році, коли Григорію Пометуну було 23, він уже очолював молодіжну бригаду і домігся звання «Кращий сталевар Радянського Союзу». Звання Героя Соцпраці Григорію Костянтиновичу присвоїли, коли йому було 28 років.

У 1957 році на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – виробництво гарячекатаного листа переведено на рулонний спосіб.

У 1959 році на ПАТ «Запоріжсталь» – вперше в країні – освоєно виробництво холодногнутих профілів. Машинобудівні підприємства країни отримали заготовки, що не потребують додаткової обробки.

У 1960 в доменному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» освоєна виплавка феромарганцю. На його виробництво йде менше коксу та марганцевої руди, ніж на інших заводах. Запоріжсталівський феромарганець дозволив почати виробництво нових високоміцних видів сталі для перших штучних супутників Землі.

У 1962 році на ПАТ «Запоріжсталь» стає до ладу ливарний цех. На той момент – найбільший в Європі, де для виробництва виливниць використовується чавун першої плавки. Вперше у світовій практиці в новому ливарному цеху для виготовлення форм і стрижнів застосовуються практичні рідкорухові самотвердіючі суміші – ефективні для виготовлення великих форм і стрижнів.

Незабаром ліцензії на виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей у ПАТ «Запоріжсталь» набувають металургійні компанії Англії, Франції, Японії – для застосування на своїх підприємствах. Начальнику ливарного цеху Андрію Ткаченко, під керівництвом якого освоєно виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей, була присуджена Ленінська – найпрестижніша премія країни.

У квітні 1963 на ПАТ «Запоріжсталь» входить до ладу перша черга цеху холодної прокатки № 3. На стані «2800» йде прокатка великогабаритних листів з нержавіючих і складнолегірованних сталей.

У 1965 році на ПАТ «Запоріжсталь» починає працювати центральна лабораторія обчислювальної техніки. Згодом обчислювальний центр підприємства першим у вітчизняній металургії вводить в дію керуючий комплекс «листопроката», який відстежує рух металу в реальному часі.

У січні 1971 за високі виробничі показники ПАТ «Запоріжсталь» нагороджений орденом Жовтневої Революції.

У 1974 році в сталеплавильному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» введена в експлуатацію перша в Україні двованна піч ДСА-1, продуктивність якої в 2,5 рази перевищувала продуктивність звичайних печей.

У вересні 1977 року в сталеплавильному виробництві ПАТ «Запоріжсталь» освоєний метод безстопорного розливання металу, завдяки застосуванню на сталерозливних ковшах найсучасніших на той момент шиберних затворів.

«Даєш сто мільйонів!» – Під таким девізом працює колектив «Запоріжсталі» в 1978 році.

3 лютого 1978 на «Запоріжсталі» була виплавлена стомільйонна тонна сталі, а 26 вересня – стомільйонна тонна чавуну з дня пуску домни № 1.

18 червня 1983 на безперервному чотирьохклітковому прокатному стані ПАТ «Запоріжсталь» була прокатана стомільйонна тонна прокату.

У 1990-ті роки – час формування національної економіки – ПАТ «Запоріжсталь» активно формує маркетингову діяльність, веде велику роботу з пошуку нових ринків збуту. До 1994 р. на ПАТ «Запоріжсталь» освоєно виробництво нових 19 видів гаряче- і холоднокатаного листа / стрічки для машинобудівної галузі України.

У період 1990-х років на ПАТ «Запоріжсталь» йдуть процеси модернізації та автоматизації транспортного господарства. У 1992 році на залізничній станції Східна вводиться в експлуатацію автоматична система вагового контролю завантаження вагонів.

1991-2011

У 1994 році – вперше в практиці експлуатації широкосмугових прокатних станів – на ПАТ «Запоріжсталь» впроваджена енергозберігаюча технологія прямого (транзитного) прокату слябів, без попереднього підігріву в методичних печах. При цьому на виробництві 1т продукції досягнуто зниження витрати природного газу на 75 %.

«Злиток – сляб – рулон» – вперше в Україні за такою схемою в 1997-1998 роках ПАТ «Запоріжсталь» випускає новий вид продукції для трубної промисловості країни: гарячекатані рулони масою до 16 т. До цього максимальна маса рулону не перевищувала 8 т.

У 2000 році в обтискному цеху ПАТ «Запоріжсталь» входить в дію АСУ нагріву злитків в нагрівальних колодязях – значущий енергозберігаючий захід. Витрата умовного палива при виробництві продукції знижена до 5 кг / т, також знижено угар металу – на 2 кг / т продукції.

У 2003 році на ПАТ «Запоріжсталь» вводиться в дію система управління якістю, покликана привести якість продукції у відповідність з міжнародними стандартами.

У 2008 році на ПАТ «Запоріжсталь» розроблена Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці, підтверджена сертифікатом компанії «Бюро Верітас Україна».

Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці ПАТ «Запоріжсталь» відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001 та МОП СУОП 2001.

У 2008 році в доменному цеху ПАТ «Запоріжсталь» починається будівництво установки для вдування пиловугільного палива. Установка входить в роботу в жовтні 2011 року.

Повний обсяг інвестицій у реалізацію проекту ПВП ПАТ «Запоріжсталь» склав близько 1 млрд грн., у тому числі в будівництво базисного складу вугілля – 350 млн грн.

Після введення на ПАТ «Запоріжсталь» технології вдування ПВП – з жовтня 2011 року – вдування природного газу в доменній печі повністю припинено. Істотно знижено витрату коксу при виплавці 1 т чавуну.

У 2004 році ПАТ «Запоріжсталь» вводить в дію реконструйовану ДП № 2, з установкою безшахтних апаратів з купольними пальниками. Введення її в роботу дозволило комбінату вивести з експлуатації ДП № 1, з якої починався в 1933 році МК «Запоріжсталь».

У 2009 році на заповідному острові Хортиця відкривається історико -культурний комплекс «Запорізька Січ». Генеральним спонсором будівництва є МК «Запоріжсталь», який інвестував у будівництво комплексу більше 12 млн. грн.

2012–2015

2012 став визначальним для подальшого інноваційного розвитку ПАТ «Запоріжсталь». На підприємство приходить новий, ефективний власник – Група Метінвест.

Генеральним директором підприємства призначено Ростислава Шурму, який має ефективний досвід роботи на металургійних підприємствах Метінвесту.

На ПАТ «Запоріжсталь» розроблена і впроваджується програма з підвищення ефективності та модернізації виробництва, поліпшення умов праці та промислової безпеки. Починаючи з серпня 2012 року, на комбінаті відзначено зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності, зниження собівартості продукції. Комбінат виходить на беззбитковий рівень виробництва.

МК «Запоріжсталь» веде активну екологічну модернізацію виробничих фондів. Підприємство послідовно реалізує всі природоохоронні заходи в рамках тристоронньої угоди між комбінатом, Запорізькою обласною радою і міністерством екології та природних ресурсів України.

Позначивши одним зі своїх ключових пріоритетів підвищення рівня промислової безпеки, ПАТ «Запоріжсталь» збільшив інвестування соціальних програм, що реалізуються на підприємстві. Починаючи з серпня 2012 року, для співробітників придбано новий спецодяг, засоби індивідуального захисту, на гарячих дільницях у цехах встановлені кондиціонери.

У жовтні 2012 року після тривалої перерви ПАТ «Запоріжсталь» відновив співпрацю з Запорізьким річковим портом з відвантаження своєї продукції.

У грудні 2012 року на ПАТ «Запоріжсталь» реалізовано великий інвестиційний проект – входить в роботу сучасний високотехнологічний базисний склад вугілля комплексу установки із вдування пиловугільного палива в доменному виробництві. Повний обсяг інвестицій у реалізацію проекту ПВП – порядку 1 млрд грн., включаючи БСУ – 350 млн грн.

Реалізація проекту ПВП дозволила ПАТ «Запоріжсталь» повністю відмовитися від використання в доменному виробництві природного газу, знизити витрату коксу.

У січні 2013 року підписано меморандум про співпрацю з Федерацією легкої атлетики України. Комбінат встановлює щомісячні іменні стипендії провідним спортсменам Запорізькій області – олімпійським чемпіонам і призерам, чемпіонам світу та Європи, серед яких Марія Ремінь, Олеся Повх, Олексій Касьянов, Олег Степко, Анна Гацько, Юрій Кушнірук, Кирило Долгов, Богдан Панченков, Аліна Скобельська, Анна Мельниченко.

У 2013 році в Запоріжжі, за підтримки ПАТ «Запоріжсталь», проходить конкурс соціальних проектів «Ми – це місто», в рамках корпоративних соціальних програм Групи Метінвест. Чотирнадцяти переможцям конкурсу комбінат виділив гранти на загальну суму 700 тис. грн. У місті успішно йде реалізація всіх соціальних проектів.

У травні 2013 року на ПАТ «Запоріжсталь» завершено масштабний екологічний проект з модернізації агломераційного виробництва. Введено в дію комплекс нового обладнання – агломашина № 1, високотехнологічна газоочистка з двома потужними електрофільтрами, ексгаустерне відділення і компресорна станція. Екологічний ефект – зниження викидів пилу і газу в атмосферу на рівні до 10 % від загальної кількості викидів комбінату. Обсяг інвестицій в проект – 240 млн. грн.

У церемонії урочистого відкриття комплексу агломашини взяли участь Президент України Віктор Янукович і власник СКМ, найбільший акціонер комбінату Рінат Ахметов.

У ході візиту на комбінат Рінат Ахметов відвідав цех холодної прокатки № 1 та будівництво нової травильної лінії ПАТ «Запоріжсталь».

У липні 2013 року, напередодні Дня металурга Указом Президента України сім працівників ПАТ «Запоріжсталь» відзначені почесними званнями та нагородами. Почесного звання «Заслужений металург України» удостоєні: заступник начальника цеху ПАТ «Запоріжсталь» Андрій Казьмін, разливщик сталі цеху ПАТ «Запоріжсталь» Олег Кучеренко та вальцовщик цеху МК «Запоріжсталь» Олександр Скляр. Нагороджені орденом «За заслуги» II ступеня вальцовщик цеху ПАТ «Запоріжсталь» Олександр Симоненко, орденами «За заслуги» III ступеня: Агломератник цеху ПАТ «Запоріжсталь» Микола Московкин, різьбяр цеху ПАТ «Запоріжсталь» Андрій Салякін, головний спеціаліст ПАТ «Запоріжсталь» Олександр Фоменко.

У 2013 році реконструйована газоочистка агломераційної машини № 1. У 2014 році модернізована доменна піч № 4, побудовані нова лінія соляно-кислотного травлення в ЦХП № 1 і нова газоочистка на агломашині № 2. На реалізацію цих проектів спрямовано понад 1 млрд. 400 млн гривень. Крім того, в програму модернізації підприємства входять реконструкція газоочисток агломашин № 3 – № 6, відновлювальні ремонти доменних печей № 3 та № 5 та будівництво нової турбоповітродувки. На ці цілі заплановано виділити близько 200 млн доларів. Також в перспективних планах підприємства перехід до конвертерного способу виплавки сталі.

В екологічну модернізацію ПАТ «Запоріжсталь» за 2013–2014 р.р. інвестовано близько 2,25 млрд гривень: в 2013 – понад 600 млн гривень, у 2014 році – понад 1 655 млн гривень.

Menu