АНДАНДРІЙ ЖУК: ЗАПОРІЖСТАЛЬ – ЦЕ МОЄ ЖИТТЯ

На комбінаті «Запоріжсталь» призначили нового головного інженера – ним став Андрій Жук, який відпрацював на підприємстві 20 років. Про себе, свою роботу, проекти, які належить реалізувати дирекції з інжинірингу, Андрій Віталійович розповів кореспондентам «ДМ»

– Андрій Віталійович, як ви стали металургом і чому вибрали місцем роботи комбінат «Запоріжсталь»?

– Для мене металургія та комбінат – це моє життя, життя моєї родини. Металургом був мій прадід, обидва діда трудилися на «Запоріжсталі», брат і сестра також пов’язали свою долю з комбінатом, і тому вибір професії та місця роботи був для мене цілком закономірним. Вперше я побував на «Запоріжсталі», коли мені не було й шести років, і цей візит для мене став справжнім відкриттям, повним яскравих і незабутніх вражень.

Закінчивши університет, я повернувся на підприємство вже в якості працівника – починав слюсарем-ремонтником в аглоцеху, потім став майстром з ремонту механообладнання в цьому ж підрозділі, трохи пізніше – заступником начальника цеху. Безпосередньо до призначення на посаду головного інженера я керував виробничим відділом управління капітального будівництва комбінату.

– Розкажіть про ключові проекти, які ви курирували в період роботи у відділі управління капітального будівництва.

– Я пишаюся тим, що брав участь у проектах з масштабної модернізації, які мають колосальне значення для виробництва і мають потужну екологічну складову. Візьмемо, наприклад, реконструкцію доменної печі № 4. Керувати цим проектом було надзвичайно цікаво – тисячі тонн металоконструкцій, сучасні технології, великий обсяг робіт, який було необхідно виконати в стислі терміни. Іноді мені доводилося працювати цілодобово, але отриманий результат з лишком компенсує витрачені зусилля.

Зараз ДП № 4 – найсучасніша доменна піч в нашій країні, оснащена високоефективною аспірацією підбункерної естакади та ливарного двору. Знаковий для мене проект – це реконструкція агломашини № 1. З неї почалося масштабне оновлення аглофабрики, яка сьогодні має стратегічне значення для комбінату і міста. Сьогодні ми продовжуємо реалізацію цього проекту на агломашинах № 3-6.

– Які ключові завдання стоять зараз перед головним інженером «Запоріжсталі» і його службою – дирекцією з інжинірингу?

– У зв’язку з тим, що металургія у всьому світі переживає далеко не найкращі часи, а в кризу відповідальність за результат і виконання завдань – подвійна, нам належить вирішити чимало завдань. Перш за все, ми не припиняємо роботу над зниженням витрат і підвищенням загальної ефективності комбінату. Це можна робити кількома шляхами. Наприклад, впроваджувати енергоефективні ініціативи, що ми зараз успішно робимо, і знижувати витрати на ремонти. Хочу зазначити, що зниження витрат не означає бездумне обрізання фінансування, а пошук рішень, які допоможуть уникнути необов’язкових витрат. Наприклад, нова система контролю за технічним станом обладнання, яку вже впроваджують в доменному і аглоцеху, і планують розширити її дію на весь комбінат. З її допомогою вся інформація про стан обладнання буде централізовано і автоматично збиратися і систематизироваться, що допоможе ефективніше управляти всім комплексом обладнання нашого підприємства. Якщо говорити про енергоефективність, то ми системно вирішуємо питання зниження споживання всіх видів енергоресурсів без шкоди для виробництва та якості продукції. Ми реалізуємо ініціативи, які дозволяють знизити споживання природного газу, електроенергії, кисню і пара в цехах. Безумовно, я продовжу ті проекти, які починав впроваджувати Володимир Буряк. Я пишаюся тим, що працював у його команді і отримав безцінний виробничий досвід.

– Спасибі за інтерв’ю.

Menu