Ефективне виробництво – безумовний пріоритет для комбінату. Разом з якістю це дозволить підприємству пройти складний кризовий період з мінімальними втратами. Про ту велику роботу, що робиться на комбінаті для підвищення операційної ефективності, про досягнуті результати і нових орієнтирах ми розмовляємо сьогодні з директором з операційних поліпшень Андрієм Акуличем
– Андрію Миколайовичу, 2019 рік «Запоріжсталь» відпрацював з хорошими результатами по операційним поліпшенням. Комбінат – в трійці лідерів серед підприємств Метінвесту. Завдяки чому вдалося домогтися таких результатів?
– Так, дійсно, «Запоріжсталь» сьогодні є лідером в реалізації програми заходів по операційним поліпшенням. За підсумками 2019 року ми змогли домогтися виконання мети, поставленої на початку року, на 83%, сягнули понад $ 36 млн економії. Це найцінніше в період назрілої кризи в світовій металургії. Скорочення витрат на матеріальні та енергетичні ресурси допомагає підприємству залишатися в роботі і бути конкурентоспроможними навіть в умовах тих проблем, які нам диктує економічна ситуація, що склалася. Безумовно, такий результат став можливим тільки завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів, згуртованій команді однодумців, яка прагне до виконання загальних цілей.
– Який із проектів, реалізованих в 2019 році, став найбільш ефективним?
– Насправді протягом року були впроваджені десятки проектів, які дозволили отримати ті результати, які я озвучив. Є серед них найбільш значущі. Один з проектів реалізований спільно з коксохіміками – це розсівання коксового дріб’язку, що дозволило знизити витрату коксу за рахунок використання коксового горіха в шихті доменних печей. В результаті вдалося заощадити близько 60 тис. т коксу за рік.
Також вкрай важливим проектом, не тільки з точки зору зниження собівартості, але і зниження екологічного навантаження на річку Дніпро є будівництво карт-відстійників, що дозволяють додатково вловлювати шлами і окалину з стічних вод, що примикають до водоскидних споруд в балці Капустянка. Це дозволило заощадити понад 16 тис. т концентрату і додатково повернути у виробництво більше 24 тис. т металовмісних відходів.
– Досягнуте напевно стане міцною основою для вирішення нових завдань. Яка мета по операційним поліпшенням поставлена на 2020 рік?
– Нам життєво важливо продовжувати знижувати собівартість продукції. Тому цілі на цей рік у нас досить амбітні, і встановлені вони як по окремим ресурсам, таким як продуктивність агло- і доменного цехів, витрата умовного палива в доменному, витрата металошихти в мартенівському, так і в цілому по комбінату – по скороченню витрат на виробництво продукції на рівні близько $ 12 млн. тобто близько 1 мільйона на місяць. Ось така арифметика.
– Можливо, вже є цікаві рішення?
– Уже зараз можна говорити про такі заходи, як підвищення температури дуття і робота на нижній межі за змістом кремнію в чавуні для економії коксу, зниження обрізу в обтискному цеху за рахунок перегляду допустимого розміру обрізання в доннії частині злитка, і т. д., до реалізації яких підрозділи приступили спільно з фахівцями техуправління і дирекції з операційних поліпшень.
– Не секрет, що металургія вельми енергозатратна. Яка робота ведеться з енергозбереження?
– На сьогодні пріоритетом в енергозбереженні є максимальне використання вторинних газів – доменного і коксового – замість дорогого покупного природного, а також додаткове вироблення власної електроенергії, щоб знизити залежність від зовнішніх мереж. Не менше уваги приділяється скороченню втрат при транспортуванні енергоресурсів по мережах комбінату. Триває робота зі встановлення частотних перетворювачів на електродвигуни – для можливості регулювання навантаження і зниження витрат електроенергії. Також завершуємо проект з підвищення ККД котлоагрегатів ТЕЦ.
– У запровадження поліпшень, в роботі СПП і КНС – у всьому важлива залученість співробітників. Які підрозділи – лідери операційних поліпшень, а кому слід активізуватися?
– Без людей, їх ініціативності ми не реалізували б намічені заходи щодо операційним поліпшень. Окремо хочеться відзначити агломераційний і доменний цехи, які навіть перевиконали поставлені цілі, освоївши значну частку наявного у них потенціалу поліпшень. Очікуємо більш активного залучення цехів прокатного переділу – їм є чим зайнятися і по скороченню енергоємності, і зниженню РКМ, тобто кількості обрізків, що відправляється в металобрухт. Адже кожна зайва вирізана тонна металу – це продукт праці металургів всіх попередніх переділів: мартенівського, доменного, агломераційного, коксохіму.
– Є приказка: поліпшення починаються з кожного з нас.
– Ви маєте рацію, поліпшення починаються з уваги до охорони праці та відповідального ставлення до безпечного виконання виробничих завдань, з економного ставлення до ресурсів, елементарного порядку на робочих місцях, в тому числі і реалізації програми 5С на ділянках, що допомагає підвищувати якість продукції, знижувати кількість дефектів при виробництві, підвищувати продуктивність праці.
Сьогодні, в умовах кризи, при скороченні фінансування капремонтів, при мінімальному обсязі інвестицій, ми шукаємо можливості зберігати конкурентоспроможність продукції комбінату на ринках збуту. Ми знаємо, що резерви є на кожній дільниці, на кожному робочому місці. Необхідно постійно аналізувати втрати, розробляти заходи, спрямовані на їх виключення. І ми очікуємо збільшення активності всіх наших співробітників в цьому напрямку.
– У цьому питанні на допомогу приходить система подачі пропозицій, яка дозволяє кожному працівнику проявити себе.
– І отримати гідну винагороду за свою ідею. Зазначу, що прийняті до впровадження в 2019 році пропозиції мають потенційний ефект майже 50 млн грн. А враховуючи, що авторам комбінат виплачує винагороду в розмірі 10% від суми ефекту, нескладно порахувати, скільки грошей додатково до зарплати можуть отримати ініціатори цих ефективних пропозицій. До речі, тільки в 2019 році премія авторам пропозицій склала 2,5 млн грн, або в середньому по 200 тис. грн на місяць. Так що ми чекаємо від запоріжсталівців нових ініціатив та цікавих ідей, які принесуть комбінату і нові досягнення.
– Андрію Миколайовичу, спасибі за інтерв’ю.